Кожна думка людини, кожна її дія повинна мати свій сенс.

Він може бути як створюючим - направленим на творіння або відтворення чогось матеріального чи розвиток думки і мислення . А може бути і навпаки - руйнуючим, направленим на знищення усього навкруги. Коли людина щось рабить або тільки збирається робити, завжди є кілька напрямків розвитку ситуації.

 Коротенький, може й недоречний, ( Ви мене поправите) приклад.

Беручи в руки книгу можна:

1) черпати з неї потрібну тобі нову або відновити у пам´яті трохи підзабуту інформацію;

2) поринути у вирій почуттів та переживань героїв книги які висловив автор і сприймати ці почуття згідно свого розуміння світу навколо себе;

3) використати спосіб читання як снодійне;

4) підкласти книгу під ніжку столу або шафи, що хитається.

Цей тільки один з прикладів.

Дія кожного індивідуума залежить від кількох факторів. Це, в першу чергу, ВИХОВАННЯ. По друге - уклад життя. По третє - життєвий досвід і навички привиті і надбані. Четверте - це світосприйняття. Хоча ні, дія і думка виходять, як наслідок зі світосприйняття.

І це все стсується кожного з нас кожну мить нашого життя.

Сенс є, чи принаймні повинен бути у всьому.