Мокрий коллодіонний процес. Амбротипія.

   Мокрий коллодіонний процес відкрив Фредерік Скотт Арчер в 1851 році. Суть його полягала в отриманні фотографічних негативних зображень на скляних пластинках з коллодійною емульсією. Особливість процесу полягає в тому, що усі дії (полив емульсії, сенсибілізація, експонування, прояв і фіксування) необхідно виконати за 10-15 хвилин, поки не висох колодій. Це впливає на процес зйомки, перетворюючи його на театральне дійство, в якому фотограф і портретуючий є і акторами і глядачами.

ЕТАПИ ПРОЦЕСУ

   •Полірування скла. Здійснюється в спеціальному затиску за допомогою крейди, розчиненої у суміші води і спирту.  

   •Полив Коллодія. Необхідно вилити достатню кількість коллодия і розподілити його по поверхні, зливши надлишки з кута.     Коллодій повинен трохи схопитися (приблизно 20 секунд).  

   •Надання чутливості пластині. Для створення світлочутливих галогенідів срібла в шарі коллодия пластина занурюється в       розчин нітрату срібла, де витримується на протязі 4-х хвилин. Після закінчення відведеного часу пластина заряджається в     касету.  

   •Експонування. Звичайні витримки для портретів при штучному потужному світлі складають 3-6 секунд.  

   •Прояв. Прояв пластини ведеться при червоному освітленні вручну. Необхідна кількість проявника виливається прямо на     пластину і розподіляється по її поверхні. Прояв триває 12-15 секунд.  

   •Фіксування. Фіксування відбувається на світлі і триває приблизно хвилину. В якості фіксажу використовується тіосульфат     натрію або амонію.

      Амбротипія (від грец. ἀνβροτός - «безсмертний», і τύπος - «відбиток ») - варіант коллодіонного процесу. У результаті           цього процесу виходить скляний негатив, який виглядає як позитив, коли накладається на чорний фон.  

      У 1854 році Джеймс Ансон Каттінг (James Anson Cutting) запатентував спосіб монтування колодіонних фотографій. Його      метод полягав у тому, що коллодіонний шар поливали лаком або канадським бальзамом і, потім, накривався другим              склом. Таким чином зображення "запаюють" між двома скляними пластинами. Без доступу повітря роботи ставали по суті    вічними. Саме цей метод і був названий Амбротипія, але потім це слово сподобалося всім і так стали називати позитивні зображення на склі. Сам же Джеймс змінив частину імені, щоб усі пам'ятали яке відкриття він зробив, і став називатися Джеймс Амброуз Каттінг (James Ambrose Cutting).

Олексій Алєксєєв.

http://www.ambrotype.ru/articles/wet-plate-collodion-ambrotype_ru.html

Стаття опублікована з дозволу автора.

Переклад – Шмадченка Сергія.